Завжди лунає там молитва

Автор: Юрій Задерій

Завжди лунає там молитва, 
Завжди є люди звiдусiль. 
Ідуть туди коли на серцi 
Багато радостi чи бiль. 

Завжди вiдкритi дверi церкви 
Вони вiдкритi до Творця, 
Та закритими бувають часто 
Нашi вагаючi серця. 

Хоч Бог постукає, попросить: 
"Будь-ласка дверi вiдчини''. 
Та жаль ми цього не чуєм 
І не вiдкриваються вони. 

A щоб сумнiву замок вiдкрити 
Потрiбний мiцної вiри ключ 
Тому iди завжди до церкви 
Душi в майбутньому не муч. 

А там лунає Боже Слово 
Луна Святе Його Ім'я. 
І всi хто вiрує у Нього 
Велика праведна сiм'я. 

Та марно йти завжди до церкви 
Коли у серцi пустота, 
Коли немає там любовi 
І не панує доброта. 

Тодi це наче та пшениця, 
Яку посiяв десь сiяч. 
Вона впала мiж камiня, 
А далi суток, далi плач. 

А тодi вже буде пiзно, 
Тодi не змiниться нiщо. 
Хоч як просити будем слiзно: 
"Господи скажи за що!" 

А поки можемо змiнитись, 
І можемо знайти Христа 
Ідем до церкви i до Нього 
Хоч дорога буде не проста. 

Хоч ми будем спотикатись 
І не буде сил вже йти 
Та Господь в бiдi нас не залише 
І допоможе нам дiйти.