Думки перед Богом

Автор: Марія Єпіфанова

Відповідь за всі наші думки
Належить дати перед Богом,
На що не так подумать ми могли,
На те, що є брудне й не чисте в Нього.

Болото може бути у думках
Людей, які не хочуть пильнувати в серці,
Які роблять для себе нормою все те,
Що є нечистим та не гідним честі.

Вони складають у серцях
Весь бруд, все сміття, що навколо,
Бо по іншому і не назвеш ніяк,
Чим буває наповнюємо ми себе всього.

Новини, плітки та пусті розмови,
Постійне обговорення когось,
Якби зафіксувати, скільки думок
Через розум наш до серця збереглось.

Тебе прошу, мій любий друже,
Нехай не буде в тебе нормою все те,
Що є нечистим та суперечним Божім Слові,
Що не будує, а робить прірву, навіть те мале.

Що може здатись дрібним і нічим не небезпечним,
Тебе навіки може розділить з Творцем.
Слова мої є лише засторога, які стоються також й мене.

Тому подбай про те, щоб мати чисте серце,
Недооцінюй важливості чистоти в думках.
Можливо, скажеш: “Так, вони самі приходять…”,
Твоє ж завдання — щоб не гніздився птах!

Один із методів боротьби з думками —
Це не приймати, а ігнорувати!
Тримать подалі злі думки від серця
І завчасно їх від себе відганяти!

Коли важлива нам якась особа,
Або ж визнання, гроші, статус показати,
Ми цьому приділити можем стільки часу,
І справжню цінність — не там, де маємо шукати.

Коли ж ми думаємо про Боже,
До прикладу, як всім відомий цар Давид,
Він пасучи отару й перебуваючи у найзапеклішім бою,
Все ж мав надію й цінність з Богом говорить.

Не покладав надію на найкращу зброю,
На свою силу чи багацтво — хоч все й мав,
Його цінність головна була в Одному —
У Тому, до кого думки неслися день і ніч, бо знав.

Що його справжня сила лише в Господеві.
Без Бога ніяке добро неможливе й не матиме сенсу йому,
Й джерело радості, сили й надії
Є лише у Бозі, є лише у роздумах та думках про Нього.

Хоча є й не дуже приємним один для нас приклад,
Як одного разу не поставив межу, не попильнував
За це заплатив він ціну, втративши дитину,
Це є прикладом того, щоб урок кожен з нас взяв.

Думки нашого серця відкриті перед Богом,
І це повинні ми постійно пам’ятати,
Бо де скарб — там буде серце наше,
І вставши перед Богом, нам відповідь потрібно буде дати.

Тому пильнуй, хто це чує і читає,
Перевіряй себе в цей час,
Й де потрібно — поправмо себе,
Й маймо радість в Богові ми повсякчас!