Язик людський

Автор: Євген Орлов

Язик людський, то зло є небезпечне,
Він гострий є, як лезо бритви мов,
Тут виправдання, зовсім недоречне,
Нам Боже Слово, каже про це знов.
Він ворог нам, коли ми не пильнуєм,
Веде в безодню, сіє скрізь плітки,
Невже того, від Бога що, не чуєм?
Так любимо, ми " мити всім кістки".
Язик, язик...  Він безліч горя чинить,
Від нього біль, та рани у душі,
Коли вже Бог, серденька наші змінить?
Щоб жили ми вже, в спокої, в тиші.
Писання вчить, щоб словом не грішили,
Щоб ми вустами, славили Христа,
Щоб так чинили, й інших щоб навчили,
Господь не мовив, гнівних слів з хреста.
Навчимось й ми, вустами керувати,
В серця погляньмо, добре що в них є,
Щоб злі слова, й плітки не вимовляти,
Кладіть лиш гарне, в сховище своє.

22.09.24 року
© Євген Орлов