І знову осінь, а плодів немає

Автор: Ганна Горбатюк

104.
І знову осінь, а плодів немає
В саду прекраснім дерево зростало.
Чудовий грунт, поблизу джерело...
Росло так пишно, всього вистачало,
Гарнішого від нього не було!

  І лист його росою  омивався,
  І сонця промінь крону зігрівав.
  Про дерево хазяїн піклувався,
  За всі роки багато сил приклав.

Сьогодні знов коріння обкопає,
А завтра впале листя прибере.
Багато літ з надією чекає,
Що окрім листя, добрий плід знайде.

  І знову осінь, а плодів немає,
  Лиш тільки біль мозолених долонь
  Хоч сильним смутком серце обвиває,
  Та завтра спилять дерево в вогонь.

Подібне щось в житті у нас буває,
Господь все необхідне нам дає:
І сонце й дощик, все нам посилає,
Як падаєм Він руку подає.

  Та ми Його любов не помічаєм
  Усе що маєм - це здобули ми...
  Потреби в Господі не відчуваєм,
  Якщо нема великої біди.

Бог стукає у двері твого серця,
Відкрий скоріше, Господа впусти.
Не так багато ще лишилось часу
І Бог спитає: де твої плоди?

Автор Горбатюк Дмитро (Син Ганни Горбатюк)