Для нас звичайним стало слово Бог

Автор: Іра Омельчук

Для нас звичайним стало слово "Бог",
І грізний Цар й Творець всього живого
Для людства став іще одним божком,
Іще одним не вартим гроша словом.

"Цей Бог несправжній", - кажуть люди. -
"Колись Він війни вів, тепер мовчить,
Колись вогнем спалив Содом й Гомору.
Тепер говорять, що усіх простить".

А Бог незмінний, Він такий як був,
Коли филистимлян давав Давидові у руку,
Коли взивав до Нього в муках Йов, 
Від Єзавелі як беріг Іллєву душу. 

Він - Бог - Любов. Немає Йому рівних:
Він полюбив людей такими як ми є,
Він полюбив нас так, як ми не вмієм,
Якщо не підемо з хрестом за Ним.

Він вірний Бог й тримає Своє слово,
Він держить заповіти всі Свої;
І тільки ми мінливі, як погода, -
То те не так, то ближній не такий.

У власних же очах колодам тісно,
А як признати це, то гордість не дає.
А Він -  Любов, як станеш на коліна,
То не людина вже, а Бог у ній живе.

І хоч тепер закрито все від зору,
(А хто не вірить горе є тому)
Колись Господь спалив Содом й Гомору,
А поки час нам дав. Ти слав Його.