Людські нерви

Автор: Євген Орлов

Багато як ми скаржимось на нерви,
Що таке спокій, знаємо чи ні?
О, як же часто, нас згризають черви,
Завжди говорим, нерви не міцні!

Так часто, невдоволені ми чимось,
Роботою, дружиною, дітьми,
Ми  роздратовані, " побиті" часто кимось,
Словами, наче товстими плітьми.

До лікаря, скоріш по препарати,
Нам заспокійливе, знервовані ми є,
Та чи ми будем, спокій з того мати,
Яким є серце, друже мій  твоє.
 
Не нерви то, а гріх всьому виною,
Руйнує все, повсюди, навкруги,
Керує він, жорстоко так тобою,
Всі навкруги, для тебе вороги.

Ти втратив спокій, в цьому є проблема,
Гріх в твоє  серце, глибоко ввійшов,
Можливо, неприємна ця є тема,
Важливо, щоби вихід ти знайшов.

Тільки в Христі, Він нерви заспокоє,
Найкращі ліки має тільки Бог,
Довір Йому, скоріш серденько свОє,
Прислухайсь, до Його пересторог.

Пігулки не потрібні, май лиш спокій,
Не світський, але той що дає Він,
Не будь в печалі, руйнівній, глибокій
Христос бажає, в серці нашім змін.

І Його волю, з послухом приймайте,
З смиренним серцем, сумніви відкинь,
Надію на Ісуса в серці майте,
У всякий час, до Нього лише линь.

12.05.23
© Євген Орлов