Розцвіли килими чарівниці-зими,
Білі коні несуть в гривах казку,
Чистотою земля нивам душ промовля:
«Простеліть людям милість і ласку».
Хто зіткав ці зірки, прехолодні квітки,
Гори вистелив срібла сльозами,
Ці безмовні дива, що у душу зорять
Віри в Майстра світів промінцями?
О Творець дорогий, дивне світло творінь
Спонука Твого світла бажати,
Милосердя Твого, що в серцях поколінь,
Дозволя щирі перли збирати.
Хай святиться Твоє світлосяйне ім’я,
Прийде Царство Твоє преласкаве,
Світ гармоній земних Твою міць прославля,
Відкрива Твою велич і славу!
Євген Поліщук
@holypoem
