Мама

Автор: Виктория Когут

Тихо ніч стемнілась
Місяць уже встав 
А в кімнаті тихій 
Хтось ще розмовляв 

Чути лише тихо
Голосок знайомий 
Шось шепоче ніжно 
Але дуже втомно 

На устах лиш одне слово
А у серці тихий біль
« О , мій любий , рідний Отче 
Ти лиш іх храни !

О , мій Батьку любий , добрий 
Дай Ти їм спокій 
Щоб лиш були Тобі вірні 
Щоб лиш мали мир

Я тихенько біля дверь стою 
І з любов’ю слухаю молитву 
А з очей як ріки сльози ллють 
А із уст лиш одне слово рветься :

Отче мій,  хто ж так за мене просить ? 
Хто тебе молить за мир та спокій ? 
А у відповідь лиш одне слово чути 
В подумках у мене: Мама , ти повір 

Серце стихло , тремтять руки , 
Лиш у небо піднімаю взір
За маму дякую я тихо 
За мир той тихий та спокій 

 Я дякую тобі Мій Боже 
За рідну душу , за любов
За маму тихо я молюся
І прошу сил для неї знов

Я дякую за те що вона любить 
Хоч не завжди слухняна я бува
За той спокій що мою душу водить
За що й молилася вона не раз 

Тихо ніч стемнілась 
Місяць уже встав 
А в кімнаті тихій 
Хтось ще розмовляв 

Мої друзі знайте ! 
Незалежно від років 
Мама молиться і завжди 
Щиро хоче вам спокій 

Нам потрібно ще навчитись 
Дуже матір шанувать 
Щоб на світі довго жити 
І спокій та мир той мать 

Хай Бог їх всіх благословить
За їх милішу всіх любов
Ніхто крім них  нас так  не любить  
Лиш рідна мама - це закон !