Осінні роздуми

Автор: Григорий Якимчук

Хоч небо чисте та не те,
Хоч дні погожі та не літні...
А на порозі осінь жде
І дні холодні непривітні.

Ще зелень пишна на лугах,
Доносить вітер запах м'яти...
Як лине пісня у гаях-
Не хочем осені згадати.

Але повір: вона прийде,
Пора холодна та журлива,
Як мить одна весна пройде,
Пройдуть дні радісні,щасливі.

Що твою душу звеселить,
Як осені пора настане?
Яку згадаєш світлу мить,
Щоби розвіяти тумани?

Хто в час дощів,чи в буревій,
Для тебе вірним другом буде?
Ісус! Він вірний захист твій,
Тебе не лишить не забуде.

Тож,друже мій,ще з ранніх літ
Спіши на добру стежку стати,
Щоб в дні осінні,дощові,
Міг літо з радістю згадати.

Щоб спомин душу не гнітив,
Що не на тій трудився ниві
І марно все життя прожив,
Даремно стратив свої сили.

Коли ж настане жнив пора-
Ти плід приніс,а не полову.
Тож не лінись творить добро
І по-Господньому жить слову.