Бог спас мене!
Автор: Лілія Мандзюк
О, Господи, любов Твоя предвічна І милості також нема границь. Мій Пастирю, душа я знаю вічна. Ти спас її з посеред тисяч лиць. Вона була засмучена, тривожна, У пошуках правдивого буття. Промовив Ти: тепер не переможна, Я — твій Спаситель, Я — твоє Життя. О, алілуя, Господи, осанна! Знайшов мене поміж мільйонів лиць. Коли жила я у ворожім стані, Й в ярмі упала... Ти схилився ниць! О, Господи, о Господи, навіщо Така брудна пречистому Царю? — Спасаю всіх утомлених покищо, Бо Я — Любов, любов’ю Я живу. Він радість дав, Він дав душі надію! Прощення, мир, гармонію Свою. Поклав у серце чисту, світлу мрію. На зустріч з Ним надією живу. Мене брудну прийняв і тебе прийме, Простить, очистить, дасть нове ім’я. Дозволь Христу, Він у життя ввійде, Спасе, пригорне душу і твою.
https://holypoem.com/13185
@holypoem