Пісня любові

Автор: Lyubov Dulya (Shewchik)

ПІСНЯ ЛЮБОВІ 
Коринтян 13;1-8
Як  мовами людськими говорю, 
І ангельські мені також під силу, 
Любов'ю все ж до ближніх не горю -
Я бубон, мідь , що бряцає не в міру .

Якщо дари пророцтва маю я, 
Всі таємниці досконало знаю, 
І віра гори зміщує моя - 
Але любові все ж таки немаю, 

То я ніщо! Хоч все майно роздам, 
Чи тіло дам на спалення для Бога, 
Та як любові у мені нема -
Нема ніякої користі  з того.   

Любов - що довготерпить,  лиш така 
Що лагідна, не заздрить, не гордива, 
Не чваниться, та свого не шука, 
Поводить себе чемно , не гнівлива. 

Любов - що не дратується вона, 
Котра, неправді зовсім не радіє! 
А правдою втішається сповна, 
Терпіння має, віру і надію! 

Пророцтва змовкнуть, зникне безліч мов, 
Знання мине  , зруйнуються всі  плани, 
А та, що покриває все  любов, 
Ніколи, ні на мить   не перестане. 
~ДЛВ~