Моє дитя! лист пишу для тебе

Автор: Олександра Бабяк

Моє любе дитя, ось лист написаний для тебе!
Можливо тепер, ти згадаєш Мене.
Почуєш Мій поклик, що звучить уже довго
І знову між нами, зв'язок спільний буде.
 
Так довго чекаю, щоб ти відгукнувся,
Згадав нашу дружбу і спільне життя.
Чому ж ти від Мене тепер відвернувся?
Якщо все для тебе, робить Моя рука.

Ранок приходить – Я пробуджую ніжно,
В ночі Я відновлюю сили твої.
В кожний день, у достатку на столі маєш їжу
І від зла зберігаю тебе по всі дні.
 
Благословляю у праці твоїй повсякденно,
Щоби сили даремно, не марнував.
А коли захворів, біля ліжка смиренно
Я руками Своїми тебе лікував.

Я дивився тоді в твоє змучене серце,
Як томилася в тобі порожня душа.
Я подумав тоді, що тепер  відгукнеться,
І хоч щось проговорять до Мене уста!

Але змучений тілом ти  в сон в мить полинув
І Я думав, що в ранці почую тебе.
Але  рано спішив до роботи невпинно
І знову поринуло серце в земне.


І тому я рішив – лист напишу для тебе,
Розповім що Я вірним тобі є завжди.
Нагадаю, що ти є записаний в небі
І що пропуск у Мене для твоєї душі.

Хоч для тебе чомусь важливіше не Боже
Я є поруч з тобою, полюбив Я тебе.
Ти згадай, як колись був на Мене ти схожий,
І тобі довіряти Я міг тоді все.

Як ми разом ішли відвідати хворих,
Як нужденним приносили одяг та хліб.
Коли в тебе просив хтось тоді  допомоги
Ти нікому відмовити байдужо не міг.

А тепер ти мовчиш, не говориш зі Мною
Відмови ти різні знаходиш у мить.
Але знову скажу: « що Я поруч з тобою,
Що Я хочу із серцем твоїм говорить».

І можливо тепер ти впізнав Мене друже,
Можливо згадав, що Я друг вірний твій.
Написав Я для того, щоби швидше одужав
Від духовної сплячки в боротьбі цій земній.

Я твій Батько небесний Я тебе не покину
Я назвав Дитям своїм, тому ти є мій.
Говори ти зі Мною у кожну хвилину
Щоби разом ввійшли ми в небесний спокій.