Я дякую

Автор: Юрій Вавринюк

Я дякую 
За те, що небо — синє. 
За те, що нива — золота. 
Що в мене світла й гожа днина, 
Що в серці — зоряна мета. 

Я дякую 
За те що в грудях — пісня. 
Що хліб — щоденно на столі. 
Що над країною не виснуть 
Ворожі хмари: чорні й злі. 

Я дякую 
За сильну руку брата, 
За слово в хвилю безнадій, 
Що над колискою дитяти 
Шепоче мати: «Сину мій!» 

Я дякую 
За те, що дощ — врожайний, 
Що поле щедрістю зроста. 
Що Боже Слово — життєдайне, 
Що Богом повняться літа. 

Я дякую 
За те, що ранок — чистий, 
Що вечір — свіжо-мовчазний. 
Що очі в сина — променисті, 
Що доня — втілення весни. 

Я дякую 
За пісню Віфлеєма, 
Пробиті руки — два крила. 
За ніжну провесінь Едему, 
Що в воскресінні проросла. 

Я дякую 
Що Бог — моя утіха 
З малечих літ і до сивин. 
Його любов — 
як дотик неба тихий… 
Я дякую, що я Твій, Боже, син!