Пошли мені Боже хоч крихту надії
Автор: Оксана Порчук
Пошли мені Боже хоч крихту надії, Дай сили не впасти від вітру знущань, Терпіння, бо палить вогонь ностальгії, На місці душі залишилась лиш грань... Веде мене віра і дух мій гартує, Одна, як та пташка в далекім краю, Не скаржусь на долю, крізь сльози жартую, Та вже відчуваю, мов камінь стаю...))) Не гладить життя, а витягує жили, Підкине солодкого, й знову гірчить, Кидає об землю, підносить на крилах, Цінуйте усе, адже щастя - це мить!!!
https://holypoem.com/4925
@holypoem
