ПОДЯКА БОГУ ЗА ПЛОДИ

Автор: Лариса Железняк

Як раптом промайне ця думка, друже,
що в тебе нині урожай... не дуже -
ти смуток в своє серце не впусти,
а навпаки  - подякуй Богу ти!
Скажи, з любов’ю дивлячись у небо:
«Господь, Ти знаєш, скільки мені треба!
Тобі у всьому довіряю я,
бо ж береже мене рука Твоя!»

Але, мій друже, може й інше бути:
почуєш ти, як нарікають люди,
мовляв , то Бог образився на них,
що не дає благословень  Своїх -
отож, і літо без дощів, спекотне,
й плодів зібрали небагато вкотре…

Повз тих людей ти мовчки не проходь.
Від тебе хоче іншого Господь -
щоб ти відкрив їм очі неодмінно!
Як саме? - намалюй для них картину,
сказавши: «Ви лиш тільки уявіть
перед собою ось таке на мить:
рівнини необмежені простори,
і ось - ростуть, з’являються там гори!
І деякі вже досягають хмар!»
Продовжуй далі: «Ось - це Божий дар!
Це не звичайні гори, подивіться!
Але ж бо, як вони змогли з’явиться?
Та й колір свій у кожної із них. 
Дивуйтесь щиро у серцях своїх.
Бо їх не обійти і не злічити -
такого не могли ви й  уявити?!

І не писали ви для себе звіт,
що ваш город - то ще не цілий світ!
Та й навіть всі навколишні поля -
то це далеко ще не вся земля!
Бог хоче, щоби ви уяву мали
про всі плоди, що на землі зростали!
І ось, вони на декілька хвилин
зібрались  саме тут зі всіх країн!
Давайте підійдемо до них ближче.
Гора зерна - вона, мабуть, найвища!
А хліба вийде із того зерна
ще не одна подібная гора!
Гора томатів - он ота, червона;
А ця ось - винограду стиглі грона!
Лимонів жовті гори, сині - слив.
А скільки зелені - не хватить слів!
Он - яблук гори просто позахмарні,
усіх сортів, такі чудові, гарні!
Багато інших бачиш тут ти гір,
що зачаровують красою зір!
Яка краса, яке різноманіття!
Десь від плодів отих ламались віття!

Дивіться і дивуйтесь, як дитя.
Відчуйте серця вашого биття,
 що милість Божу ви змогли збагнути -
і невдоволення своє забути…
І на колінах Господа просіть,
щоб залишилась в пам’яті ця мить!
І дякувать  за все і без кінця
Великого Небесного Отця!