О, війна жорстока!..

Автор: Лілія Мандзюк

Покотились сльози градом в матерів,
Бо ніхто не верне їм живих синів...
Заніміли в тиші мужнії батьки,
Відлетіли в вічність доньки їх й сини...

О, війна жорстока, забирайся геть,
Не руйнуй ти долі в невинних людей!
Глянеш на руїни – крається душа,
Проливає сльози бідний сирота...

Скільки горя, Боже, край мій вже зазнав...
Поможи, Стороже, щоб він вільним став!
У безсонні ночі молитви летять
До Того, Хто вміє ворогів смирять.

Подаруй, Ісусе, душам каяття,
Щоб не лились сльози, а цвіло життя!
Нехай залунає знов щасливий спів,
Обітри Сам сльози сиріток і вдів.

Господи, не можу вдалих слів знайти,
Щоб розрадить в горю... Поможи тим Ти,
Хто зараз страждає й гіркі сльози ллє,
Нехай підкріпляє їх Твоє плече!