Неба дарунок

Автор: Євген Орлов

То неба дарунок, коли живий тато,
Це Божа є милість, яку Він дає.
Як добре, що є татусів так багато,
Я вдячна є Богу, що поряд він є.

Люблю свого тата і дуже ціную,
Чинити це треба, ще поки живий.
Як добре, що голос я татковий чую,
Привітний він в нього і щирий такий.

Він сильний, повірте, опора є наша,
І мудрістю Вічний його наділив.
Нелегка у нього життєва є чаша,
Молюся за те, щоб він довго ще жив.

Як важко мені, тато мій мене втішить,
Подасть свою руку, пораду подасть.
Ніколи, ніколи він нас не залишить,
Потрібно коли - настанови він дасть.

Його люблю дуже, пишаюся ним я,
Бажаю добра лиш для тата свого.
Молися за тата, молитва - це зброя,
Благання принось ти до Бога твого.

Як добре, що тато в житті цім існує,
Створив що Спаситель родину земну.
Молитву за тата Творець мій почує,
Не хочу я звістку почути сумну.

Підтримуйте руки, їм важко, повірте,
Роки й важка праця беруть все своє.
Любов'ю своєю батькам тож відмірте,
Їм Бог нехай краще в житті їх дає.

Дивлюся як в очі - в них бачу я Бога,
То образ є Божий для нас на землі.
Він знає, де вірна до неба дорога,
Він нам осторога, не будем в імлі.

Його міцні руки, дитинство згадала,
Так часто він брав на коліна мене.
Так часто я з татом сміялась і грала,
Ніколи для мене воно не мине.

Вас з Святом вітаю, добра побажаю,
І сил йти за Богом, до вічності йти.
Батькам догождати, я вас закликаю,
Бо краще, чим тато, в житті не знайти.

16.06.25 року
© Євген Орлов