Якби Господь любив нас так як ми

Автор: Неизвестен

Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби прощав нас так , як ми прощаєм ?
Скажіть чи були б тут із вами ми ?
Чи десь по світу без надії існували б

Якби Він здався після першої лиш спроби ?
Якби відрікся і не встояв до кінця ?
Коли у Гефстианії молився , 
А учні спали , забувши про Христа

Ми учнів строго можемо судити 
Невже так важко , помолитися з Христом?
А як же на рахунок нас, молитви ?
Можливо тихо плаче  наш Христос

Він хоче дружбу з нами мати 
Проводити у спілкуванні час,
А ми можливо вже й не пам’ятаєм,
Коли востаннє мали зустріч з Ним?

Можливо Він стоїть й чекає,
Коли всі справи переробимо вкінець,
І все ж таки про Нього ми згадаєм
І на коліна перед Ним впадем 

Невже не боляче , невже байдуже ?
Христос знав наперед всіх нас
І наші промахи , падіння 
Та вибрав той тернистий шлях 

Він вибрав хрест , страждання ношу 
Від болю розривало тіло на шматки 
Та все ж продовжував любити 
Й молився тихо за своїх катів 

Прости Господь , в смиренні я змовкаю 
Не в силі виразити вдячних слів 
Лише єдиного благаю
допоможи любити так ,як Ти любив . 

Допоможи прощати так, як Ти прощаєш 
І не згадати більш вини людей 
Й самій допоможи не ображати 
Лиш лікувати , хто в гріху знеміг. 

Нехай любов Христа у нас палає 
Щоб християнами були не на словах
І полум’я це в нас ніколи не згасає 
Щоб бачив світ дорогу до Христа .