Хочу прощати, як Ісус
Автор: Лілія Мандзюк
Заплакані очі, стривожене серце. Ісусе, мій Друже, мене підкріпи! Хай жодна образа в мені не знайдеться, Покрити любов’ю усе поможи. Зневажливе слово поранило душу, І погляд принизливий болю завдав. Любити у відповідь хочу, я мушу, Як Ти, мій Господь, що невинно страждав. А ще обманули і “плащ” мій забрали, “Сорочку” віддати? О, Боже, дай сил! Я згідна, Ісусе, лише б їм пізнати, Що чинять не добре. І Ти би простив! Навчи мене, Боже, щоб мудро чинити, Хоч зверхність й корисливість бачу в житті. Дивлюсь на Христа, Він умів всіх любити, — Без сумніву, приклад достойний мені. Коли мені важко і серце ридає, До Того іду, Хто безвинно страждав. Як бути приниженим й зраненим знає. Любив аж до смерті! Що зміг, те віддав. У прикладі Божім натхнення і сила. Без сумніву знаю, що треба прощать. Любов Твоя, Боже, мене підкорила. Я вірю ти хочеш і будеш спасать. Ховаю від інших солону сльозину. Потішена Богом спішу потішать! Щаслива, бо маю у небі родину, Не буде ніхто там уже ображать. За тих, хто образив — від серця молюся. Їм, мабуть, бракує в житті теплоти. Хай серця черствого любов’ю торкнуся. Прости їм, Ісусе, прости їм, прости.
https://holypoem.com/13450
@holypoem