Проповідує небо про Божую славу

Автор: Людмила Гуменюк

Проповідує  небо про Божую славу,
І про справи Його рук нам твердь сповіщає,
І день дневі  слово передає ,
А ніч ночі знання відкриває.

Немає мови, де б не чувся їхній голос,
І  по  усій землі проходить відголосся,
До краю вселенної їхнє слово,
Бог там оселю поставив для сонця.

Як наречений із весільного намету
Воно виходить і радіє, наче велет,
Аби пробігти у змаганні шлях,
І знову буде радість у серцях.

Виходить сонце від одного краю неба,
А обіг його – ген  аж на  іншому кінці,
Ніщо від спеки не сховаеться,
Ніхто втекти не сподівається .

Душу  зміцнює  Божий закон досконалий,
Боже свідчення – певне, простих  умудряє,
Справедливі  Господні  накази,
Нам серця звеселяють одразу.

Світла заповідь Божа  просвітлює очі,
Чистий страх  навіки з нами перебуває,
Суди Господні – то є істина,
Вони правди завжди досягають.

Вони дорожчі за золото, навіть щире,
І солодші за мед, навіть за соти,
Раба  Твого вони зберігають,
Їх виконання – винагорода.

Хто з вас побачити  усі помилки може?
Від таємних моїх очисть мене, Боже,
Від свавільних   раба Свого Ти заховай,
Не панують вони надо мною, нехай.

Непорочним перед усіма буду,
Від великої  розбещеності  в чистоті,
Хай слова  з вуст моїх і думки
Завжди   Тобі  до серця будуть.

Господи, скеле моя, і Спасителю мій!