Ціль життя

Автор: Олександр Богун


Спогади минулих літ,мов приємний сон,
Як художник пензлем,створює картини,
А час вілізи поскладав до себе на вагон
І в мене на полиці виклав пам'ятні світлини.

Важко так думкам моїм розгорнути крила,
Пташкою майнути в голубу блакить...
Щоб вітрами свободи наповнивши вітрила,
Тримати курс на вогник,що в далені горить.

Пробач, мій Любий Боже, що довго так блукаю,
Що хвилями підхоплений, без цілі я живу!
Але Твою підтримку я завжди відчуваю
І завдяки Тобі, Ісусе, я досі на плаву!

Допоможи мені моє життя змінити,
Залишити гріхи, які так полюбив,
Бо я уже не хочу далі в гріху жити
Ти скинь, Ісус, тягар, що душу так згнітив!

Омий, Христос, мене Своєю Кров'ю,
Дай сил не падати з гріхом у боротьбі,
Наповни серце радістю, миром та любов'ю,
Бо ціль життя, я знаю, мій Господи, в Тобі!
Добавить комментарий к стихотворению "Ціль життя":

Обязательные поля помечены *