Друзі Йова

Автор: Іван Твердий

Я дослідив ретельно це питання
І все докладно з'ясував:
«Прийти до Бога мусиш в покаянні» -
Так Йову Еліфаз сказав

Та Бог інакше на це все дивився,
Хоча до певної пори мовчав.
А Еліфаз з друззями не барився,
Один поперед одного повчав:

Спішу тобі я докорити, Йове,
І думка праведна моя така:
Хоч як би ти розказував чудово -
Лукаве серце маєш і слизьке.

Ти Божий страх руйнуєш в себе
Молитва Богу бо пуста,
Уста твої свідкують про твій жребій,
Язик бо вибрав хитруна

Багатство і скарби земні безмірні
Надарма ти собі складав -
Така дорога й доля всіх невірних,
Хто зрадником для Бога став.

Та Бог інакше на це все дивився,
Хоча до певної пори мовчав.
«Вставай на ноги і підпережися» -
Раптово голос з бурі пролунав.

Хто буде з Богом вічним сперечатись,
Величним, Всемогутнім і Творцем,
На прю хто зможе проти Нього стати
Бездумним, повним заздрості слівцем

Якими праведними, мудрими, святими
Вважали друзі ці себе самих,
Доріг Господніх, задумів Його незримих
Збагнути розумом чи серцем не змогли.

Як все тобі здається зрозумілим,
І вже готовий винести свій суд,
Промови проголошуєш сміливо,
На когось виливаєш власний бруд,

Подумай друже, чи збагнув дороги
Незвідані, якими Бог веде
Рабів своїх, що зі всіх сил і змоги
Очікують Христа у судний день.

Земне багатство, суєти зірниця
Засліплює, і ти втрачаєш зір,
І здатність бачити духовні таємниці,
І важити на ґрунті Божих мір.