Любов

Автор: Надія Богайчук

Любов- слово одне, а багато розмов.
І так все ясно здається,
але, що це питають знов і знов,
так давно вже ведеться.

Насправді любов види має,
за якими її поділяють.
Не кожен про них знає,
хоч усі когось кохають.

Строге, прагма, аналіту,
маніа, ерос, філіалу.
Кожна них гарна, як квіти,
і кожна має фінали.

Маніу- це така любов,
наче сліпа, і дуже емоційна.
Має багато романтичних основ,
але нажаль не постійна.

Через любов маніа
багато трагедій стається.
Суїциду багато, бо ломається віра,
що більше не полюблять здається.

Любов строге грубості не пробачає.
Потребує взаємної поваги,
але як і маніа зникає,
коли не вистачає уваги.

Прагма- любов наукова,
коли є любити за що.
Не духовна вона- розумова,
і теж зникає, бо ідеалу ще не було.

Аналіту- це любов холодна.
Постійно щось вимає.
Не такого як в ілюзіях приймать не згодна,
і тому теж швидко втихає.

Ерос- поверхнева любов,
всього лиш потяг до тіла.
Зникає як пара немов,
бо недоліки приймать не хотіла.

Ну а Філіалу почуття
це на інтересах будується.
Коли спільні бажання й мета...
Вона теж з часом руйнується.

Строге, прагма аналіту,
маніа, ерос, філіалу.
Кожна в\'яне, як квіти,
і не приводить до щасливого фіналу.

Та є ще одна любов,
про яку ще не сказала.
Вона прощає знов і знов,
і краху ще не зазнала.

Це найкрасивіще почуття,
для якого відстань і час не владні.
Вона іде через все життя,
бо інші тут безпорадні.

Ця любов жертовна.
Хоч зустрічається рідко,
але надзвичайно коштовна,
бо не в\'яне як квітка.

Ми діти цієї любові,
якою нас Ісус покохав.
Прояви її - пролиття крові,
і те, як на хресті Він помирав.

Бог віддав Свого Сина,
бо так людей покохав.
Хотів, щоб спаслася кожна дитина,
і тому Сина на муки віддав.

А ім\'я цій любові- агапе.
Агапе- це Божа любов.
Хіба може ще хтось так кохати?
Прощає нас знову і знов.

Ніхто не досойний того,
щоб Сам Творець його любив,
і більше того- віддав Сина Свого,
щоб люд цей в небі жив.

Нам потрібно в своєму житті.
Мати ту щиру любов,
більше місця давать доброті,
а порою й проливати кров.

Люби любовію агапе.
Люби, все і всяк час.
Нагороду за це будеш мати.
І допоможе Бог тобі не раз.

Люби! Коли немає сили.
Люби! Коли важко здається.
Люби! Щоб в небі жили.
Люби! Незалежно, як в світі ведеться...
Добавить комментарий к стихотворению "Любов":

Обязательные поля помечены *