Подарок неба

Автор: Олександр Войтицький

Присвячується дочці Вікторії.

На руках я крихітку тримаю,
Заховати радощів не можу,
Не знаходжу слів я і не знаю.
Як Тобі подякувати, Боже?

Це Твоє, Господь, благословіння,
Ти дітей своїх не забуваєш,
Кожний рід і кожне покоління,
Ти насліддям щедро наділяєш.

І дощем, неначе манну з неба
Благодать даєш по Своєму Слову.
Ми чекали милостей від Тебе, 
І Ти з неба нам послав їх знову.

Як Семен, тремтячими руками,
 Це дитятко на руках тримаю,
І сердечно, щирими устами,
Я Тебе, мій Боже, прославляю.

Хай щасливим буде це дитятко,
Розуміння й мудрість набуває,
І нехай від самого початку,
Для хвали Твоєї виростає.

Я Благословінь Твоїх чекаю,
І до Тебе з вірою молюся.
На руках я крихітку тримаю,
Ті благослови її, Ісусе.