Час біжить... Про маму.
Автор: Ганна Горбатюк
Час біжить, та скільки б років не пройшло,
Спогади в думках спливають милі.
Як нам добре з мамою було,
З нею ми були такі щасливі.
Кожен раз я чую мамині слова,
І у них така любов і сила.
Ніби й досі ще вона жива.
Та нема її, лиш є могила.
Це живуть в моїй душі її слова,
І гарячі молитви за мене,
Й та любов, що віддала сповна,
Моя добра й ніжна моя нене.
Хочу я, щоби колись Господь прийняв,
Мою маму в Своє Славне небо.
Щоб життя їй Вічне дарував,
Обійняв і пригорнув до Себе.
Вдячна я своїй матусі за життя,
Що завжди вела мене до Бога.
Я іду у Світле майбуття,
Поруч з Богом є моя дорога.
За усю матусину любов,
За терпіння і безсонні ночі.
Я прошу у Бога знов і знов,
Щоб уздріли небо її очі.
https://holypoem.com/27709
@holypoem
