ЯКІ У ТВОЇМ СЕРЦІ ПОЧУТТЯ?

Автор: Лариса Железняк

Об.2:4 «Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов».
Пс.50:14 «Верни мені радість спасіння Твого…» 

ЯКІ У ТВОЇМ СЕРЦІ ВІДЧУТТЯ?
Чи пам’ятаєш серця ти биття
і те, як в ньому світло засіяло
в день особливий твого каяття?
І як душа твоя тоді співала?

Ти не забув, як впав тягар з плечей?
Й здалось: ти ніби знову народився?!
І ніби спала пелена з очей -
і ти на світ інакше вже дивився!

Й хотілось обійняти всіх тобі!
Й твоя любов цвіла й полум’яніла!
І місця в серці не було журбі.
І віра розправляла свої крила!

Чи пам’ятаєш ти ті почуття?
Чи кожен день і кожну мить ти дбаєш,
щоб їх не поховало забуття?
Чи серце Сина Божого не краєш?...

Вогонь любові меншим чи не став?,
і перша квітка та чи не зів’яла? -
І розум дивуватись перестав,
що милість Божа день за днем зростала?

Чи ж є у твоїм серці почуття,
що перед Богом іспит ти складаєш
щоденно і впродовж всього життя?
Чи часом ти про те не забуваєш?

Чи є у твоїм серці почуття,
що Бог тобі лише добра бажає,
Бо ж ти - Його улюблене дитя!
І Він від тебе послуху чекає…

Як любить Він усіх дітей Своїх,
так само й ти повинен їх любити
і з ніжністю відноситись до всіх,
і піклуватися, і всім радіти!

Чи є у твоїм серці вже тепер
та радість, що на небі будеш мати 
братів багато тисяч і сестер?!
І ім’я кожного ти будеш знати!

Чи почуття у серці є твоїм,
що скоро вернеться Ісус забрати
спасенних у  прекрасний вічний дім?
Його ти вже готовий зустрічати?

Чи є у твоїм серці почуття
 подяки й щирого благоговіння,
що Божий Син віддав Своє життя
заради того, щоб ти мав спасіння?!

Чи ту подяку ти Христу несеш 
щоденно, з ранку самого й до ночі?
В своїх думках і в усіх вчинках теж
Йому явити ту подяку хочеш?

Чи, може,  є у серці відчуття,
що сил не маєш ти ось так, одразу
із нього викинути все сміття -
весь гнів і гордість, помсту і образу…
 
І сам від цього так  страждаєш ти,
бо знаєш, розумієш, що немає 
на небі місця для нечистоти…
Але ж твого зізнання Бог чекає -

 «Прости, Господь, вину мою і знов
наповни серце радістю спасіння.
Хай квітнуть в нім  подяка і любов
за Твою милість і довготерпіння!»