9 Уже немає мами й тата
Автор: Ганна Горбатюк
Зелений сад й батьківська хата Стоять і досі край села, Та вже немає мами й тата І навіть стежка заросла. Як лиш згадаю, знову плачу, А на душі тягар лежить... Здається, ніби зараз бачу - Мати усміхнена стоїть. Я теж неначе посміхнулась, Про щось задумалась на мить... От якби мама повернулась, І серце в грудях так щемить ... Якби могло усе вернутись: Дитинство, юність, хоч на мить, Щоб до матусі пригорнутись, Про що-небудь поговорить. Я витираю від сліз очі, Сама ні мертва, ні жива, А вітер ніжно так шепоче Колишні мамині слова: Я тільки трішки відпочину, Жени від серця сум і страх, Як будеш з Богом ти, дитино, Зустрінемося в небесах! 15.06.2020
https://holypoem.com/19724
@holypoem
7.03.23.