Ганна Горбатюк - 9 Уже немає мами й тата

9 Уже немає мами й тата

9 Уже немає мами й тата

Зелений сад й батьківська хата
Стоять і досі край села,
Та вже немає мами й тата
І навіть стежка заросла.

Як лиш згадаю, знову плачу,
А на душі тягар лежить...
Здається, ніби зараз бачу -
Мати усміхнена стоїть.

Я теж неначе посміхнулась,
Про щось задумалась на мить...
От якби мама повернулась,
І серце в грудях так щемить ...

Якби могло усе вернутись:
Дитинство, юність, хоч на мить,
Щоб до матусі пригорнутись,
Про що-небудь поговорить.

Я витираю від сліз очі,
Сама ні мертва, ні жива,
А вітер ніжно так шепоче
Колишні мамині слова:

Я тільки трішки відпочину,
Жени від серця сум і страх,
Як будеш з Богом ти, дитино,
Зустрінемося в небесах!
15.06.2020
https://holypoem.com/19724
@holypoem
7.03.23.
добавил: Ганна Горбатюк 49 читателей
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 800
Гостей: 799
Пользователей: 1

Анатолий Курмаев