9 Уже немає мами й тата
Автор: Ганна Горбатюк
Зелений сад й батьківська хата
Стоять і досі край села,
Та вже немає мами й тата
І навіть стежка заросла.
Як лиш згадаю, знову плачу,
А на душі тягар лежить...
Здається, ніби зараз бачу -
Мати усміхнена стоїть.
Я теж неначе посміхнулась,
Про щось задумалась на мить...
От якби мама повернулась,
І серце в грудях так щемить ...
Якби могло усе вернутись:
Дитинство, юність, хоч на мить,
Щоб до матусі пригорнутись,
Про що-небудь поговорить.
Я витираю від сліз очі,
Сама ні мертва, ні жива,
А вітер ніжно так шепоче
Колишні мамині слова:
Я тільки трішки відпочину,
Жени від серця сум і страх,
Як будеш з Богом ти, дитино,
Зустрінемося в небесах!
15.06.2020
https://holypoem.com/19724
@holypoem
7.03.23.