ПРОСНИСЬ, ВИФЛИЄМЕ!

Автор: Михайло Стащук

Старий Вифлиєм потонув уві сні, 
Бо пізня вже ночі година... 
Та враз пролунали із неба пісні
Бо прихід Господнього Сина. 
Невже ти не чуєш звучання пісень, 
Не бачиш і сяєва неба? 
Господньої  ласки вже сповнився день, 
Тобі пробудитися треба! 
Та спить Вифлиєм у мороці гріха, 
Байдужість його оповила. 
На заклик із неба - німота глуха, 
Ворожа вселилася сила. 
Проснись, Вифлиєме!  Догідна пора
Сьогодні для тебе настала, 
Щоб кожна людина від зла та добра 
З дрімоти відвічної встала. 
Та тільки не спали одні пастухи, - 
Й почули чудову новину! 
Щоб їхні серця не гнітили гріхи, 
Вклониться Божому  Сину. 
Пильнуймо, щоб ворог лукавий і нас
Приспати не міг в цю годину. 
Минеться Господньої милості час, 
І суд чекає людину.