Від часу Адама й до тої години

Автор: Неизвестен

Від часу Адама й до тої години 
Народження в світі нової людини 
(Була вона знатною або ж простою) 
Не було подією то визначною 

В багатих палатах і в бідному домі 
Раділи сусіди, рідня і знайомі, 
Хіба що поповнення в царській родині – 
То це відмічали у цілій країні. 

Та потім текли за роками роки : 
Людина росла і чинила гріхи, 
Трудилась, хворіла і в строки свої 
Відходила в землю як предки її. 

Сумний кругообіг земного життя … 
Коли тої ночі родилось Дитя, 
Земля торжества не справляла гучні – 
Усі спочивали у мирному сні. 

У домі гостинному місць не було, 
А матері саме родити прийшло, 
То ж серед худібки пологи пройшли, 
Й колискою першою ясла були . 

Земля спочивала. Мовчала земля . 
Народження в світ над царями Царя , 
Того, що Спасителем стане для всіх, 
Єдиного, що не чинитиме гріх. 

Ніхто не помітив окрім пастухів 
Та трьох мудреців із далеких країв. 
Не знала земля як в ту ніч небеса 
Співали хвалу для Ісуса Христа, 

Як славили Бога небесні хори, 
Що Син як людина родився згори: 
Пролине ще кілька десятків років, 
І буде розірвано рабство гріхів 

Кінець безнадії і відчаю край – 
Людина вернеться у втрачений рай, 
Попереду все… І стражданню вінець – 
Той хрест на Голгофі – початок й кінець. 

Всезнаюче людство останніх часів! 
Сьогодні повсюдно лунатиме спів 
Про те, що Дитина у яслах лежить, 
І Божа зоря в небесах мерехтить, 

Про матір, про Йосипа, про мудреців, 
Про з’явлення ангелів до пастухів … 
Та що ти святкуєш цієї години, 
Всезнаюче людство останньої днини?! 

Тепер наш Господь – не в пеленах Дитя, 
Воскреслий сидить по правиці Отця. 
Дві тисячі років, як все Він звершив. 
Для чого родився, для чого тут жив. 

Святкуючи нині Господні родини, 
Про значення їхнє подумай, людино! 
Чи можеш сказати ти з серця свого: 
„Ісус народивсь для спасіння мого”?