Небо

Автор: Анна Івченко

Як швидко лине час, немов на крилах
І часто, гублячи його на марноту
Про небо, все частіше забуваю
Про його синю й дивну глибину

А небо там, і зовсім недалеко,
Воно лиш дивиться на землю з висоти
І думаю, само-себе питає:
"Чому ж не дивитеся люди догори?"

Настане час, ми всі туди потрапим
Побачим славу доброго Отця
І хори ангелів, і річку серед раю...
О, як вже хочу я потрапить в небеса...

Побачить тих, кого я так любила,
І з ким без волі на землі розлучена була,
Тих, хто вже там, хто вже давно чекає,
Хто вже співає славу для Творця.

А я ще тут, й хоч миті мчать невпинно
Ще час лишився Господу служить.
Я знаю, в час живемо ми останній
Але так хочеться скоріш у небі жить

Не буде сліз там, горя, і розлуки,
Хвороб не буде, і нещасних днів.
Там Іісус, і всі рідні вже чекають
Скоріше б, Господи, потрапити в Твій дім.