Бог у всьому

Автор: Лілія Мандзюк

Написати хочеться про море,
Про його далекі береги;
Про широке поле неозоре, -
Передать мелодії дзвінкі.

Описати хочеться пташину,
Зрозуміти постановку нот.
Звуки ті, втішаючі людину
Та дарить прохожим, із висот.

Хочеться про квіти говорити,
Про їх ніжну трепетну красу.
Про дерева, їх могутні віти
І плоди, які отам я рву.

Також небо хочу описати,
Те що бачу, й що не видне нам.
Прудкість звірів хочу змалювати;
Зернових просторий зрілий лан.

Та не можу всього осягнути,
Бо життя людини, як трава.
Живучи, дай, Господи, збагнути:
Як Великий Ти, й як я мала.

До Тебе звертатиму людину,
Її погляд до святих небес.
Хай співає серце беззупинно,
Хай радіє людство, світ увесь!

Нехай славить Бога вся природа,
Ми співаймо для Його пісні!
Бо є щедра Батьківська турбота.
Бог - Великий, ми люди - малі.
Добавить комментарий к стихотворению "Бог у всьому":

Обязательные поля помечены *