Заклик

Автор: Анна Івченко

\"Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.\"
(Єв. від Івана 14:6)

Кров Христа текла із ран струєю
Та, що омиває від гріха,
Простягався хрест понад землею
І подарував Христос життя.

Він терпів всі муки і страждання,
Він молився \"Отче, їм прости\"
За всі ці людськії поругання,
Все заради нас, щоб нас спасти.

Його руки розривали цвяхи
Йому оцет лише дали пить,
Все стерпів Він, все, аж до останку,
Він все знав, що лише так нам жить.

Він і зараз простягає руки
Кличе Він \"До Мене ти прийди!\"
Не сприйми це за порожні звуки,
Він тебе чекає, підійди...

Любить Він тебе, мій друже, любить!
Він заради тебе йшов на смерть
Більше за життя тебе Він любить
Найдорожче оцінив тебе

Може ти є грішник величезний
Може думаєш \"Мене Він не простить...\"
Може ще ніхто не змилосердивсь..
Чи не хочеш, друже, справді жить?

Думай, друже, дуже добре думай..
Час є плинний а життя швидке
Може заклик для тебе цей є останній
Чи не час спасіння взяти є?
Добавить комментарий к стихотворению "Заклик":

Обязательные поля помечены *