До Христа іди, мій друг, скоріш

Автор: Мира Губенко

До Христа іди, мій друг, скорій,
Ще не чути трубних голосів,
Ще дається шанс душі твоїй
Змить провини й тяготу гріхів.

Поспіши, чекає ще Господь,
Й грішних не бажає осудить,
Кожного Він хоче врятувать,
Ось, у дверях серця Він стоїть.

Не барись, бо швидко день пройде,
На поріг у вічність ступиш ти,
Але там вже чути не будеш
Зов Христа до Тебе, щоб спасти.

Нині милість Божу обирай,
І в Христа омиєшся крові,
Бо гряде гнів Божий, щоб воздать
За нечестя жителям землі.

До Христа, мій друже, поспіши,
Щоб життя тобі Він вічне дав,
Щоб Тебе в край ангельський ввести,
Щоб і ти дитятком Божим став.

2012г.
Добавить комментарий к стихотворению "До Христа іди, мій друг, скоріш":

Обязательные поля помечены *