Манить мене краса небес

Автор: Мира Губенко

Манить мене краса небес,
Де сяйво неземне іскриться,
Там, в вишині, в піснях святих
Хвала Ісусу воздається.

Не чути сліз у тім краю,
Бо вічний мир і радість там,
Лиш чисті серцем там живуть,
Кого омила кров Христа.

Хто нині за Христом іде,
І бурь земних не побоявсь,
Того обитель вічна жде,
Яку Бог вірним обіцяв.

Коли у хмарах перешкод
Сховається промінчик віри,
І в темряві земних незгод
Надія і любов слабіють,

Тоді згадай, що Бог сказав:
" Хто в Сина Божого повірив,
Тому життя Він вічне дав,
Щоби вовіки не загинув."

То ж ободрись, і в небеса
Частіше погляд повертай,
В Христі нам Бог спасіння дав,
Й відкрив нам двері в неба рай!

2012г.
Добавить комментарий к стихотворению "Манить мене краса небес":

Обязательные поля помечены *