Воістину воскрес

Автор: Лідія Меланіч

Ранкове сонце ледь у вікна коситься
Єрусалим напівдрімає мирно
А дві Марії - жінки-мироносиці
Несуть Царю для погребіння смирну
Сльозами вкриті трави ніжно-росяні
Вже третій день, як тут Ісус похований
Господній Син, що за Життя боровся
В кайдани смерті назавжди закований?
Співає сад пташиним співом солодко
Стежина сумно в\\'ється до гробниці
Аж загриміло, й Ангел, ніби золото
Осяяв сумом оповиті лиця
Великий камінь силою відкинуто
Тікає жахом скована сторожа
По сходах - вниз, а там підземна крипта!
Але печера та чомусь порожня
Ще плащаниця зберігає обриси,
Та тіла не знайти, лиш тишу чутно
«Де мій Господь? Куди поклали Господа?»
То Магдалена застогнала смутно
Не плач, Маріє, бо не може втримати
Ні смерть, ні пекло Господа живого
Ісус воскрес, щоб Дух Святий нам вилити
І прославлять величну силу Бога
Пасхальний день горить травневим цвітом,
Земля співає й Небеса Небес.
Лунає людству звістка понад Світом
«Христос воскрес! Воістину воскрес!»
Добавить комментарий к стихотворению "Воістину воскрес":

Обязательные поля помечены *