День за днем відходять в забуття

Автор: Ольга Мельничук

День за днем відходять в забуття
І як за весною тепле літо,
Так на схилах нашого життя
Прийде до нас осінь сумовито.

Завітає осінь в кожен дім
Для когось вона буде жадана
З пригоршнею золотих плодів
Так, як щедрий, добрий гість бажаний.

Знають всі, що сіють на весні,
Влітку ж треба поле обробляти
І якщо трудився ти всі дні
Матимеш, що восени зібрати.

Осінь прослідкує всі труди,
Що ми сіяли, чи добре, чи погане
Літо юності відійде «в нікуди»
Золотиста осінь жнив настане.

Ми є сіячами на землі -
Сіємо і словом, і ділами
Тож трудімось більше у добрі
Осінь жнив уже не за горами…

День за днем відходять в забуття
І, як за весною тепле літо,
Так на схилах нашого життя
Завітає осінь... сумовито.
Добавить комментарий к стихотворению "День за днем відходять в забуття":

Обязательные поля помечены *