У світі злоби й неспокою

Автор: Марія Занько


У світі злоби й неспокою,
Так важко щастя знайти,
І нам, здається, порою,
Що ми не досягнем мети.

Вже сонце за обрій сідає,
Попереду – ніч, темнота,
І що нас за мить чекає?
Не скаже ніхто, дарма…

Здається, життя прожите,
І час не повернеш назад,
Не зможеш нічого змінити,
А вибір стоїть: рай чи ад?

І страшно подумати, навіть,
Що там за межею життя,
Чекатимуть вічні муки,
Для тих, хто не прийняв Христа.

Душа… Вона найдорожча,
Тіло без неї мертве,
Не страшно загинути тілом,
Страшніше душею померти…

Втратити Бога, спасіння,
Оте найдорожче, що є,
За що наш Христос, Месія,
У жертву віддав себе.

Всі люди шукають щастя
Нажаль, там його немає,
Де слава земна, багатство,
Де Бога не прославляють.

О, грішнику любий, покайся,
Вернися на Божу дорогу,
Господь подарує щастя,
Тобі і твоєму дому.

Можливо, сумний ти сьогодні,
І біль розриває душу,
Скажи про це Богу в молитві,
І довіряй лиш Ісусу.

Він Той, який радість дарує,
Лікує рани усі,
І кожне прохання чує,
Не лишить у самоті.

З Ним радісно й добре бути,
У ніг Його мир і спокій,
І ти постарайся відчути,
Як кличе сьогодні Він…

У серце стукає тихо…
І ніжно говорить з любов»ю,
«Якщо ти відчиниш двері,
Я буду навіки з Тобою!»

Мій друже, лише не вагайся,
Вистачить в світі блукати!
Досить без Бога жити
І світла в пітьмі шукати!

Досить фальшивого щастя,
Обману від сатани!
Можливо, прийшов час й насправді,
Щасливим бути тобі?

Спіши до Ісуса, допоки,
Ще кличе сьогодні Він,
Відчуй Його лагідний дотик,
Відкинь байдужість і лінь.

Ти просто схились на коліна,
Там де ти є, Бог почує,
Він любить кожну людину,
Й спасіння усім пропонує.

…Сонце за обрій сідає,
Все добігає кінця,
Вибір стоїть перед нами,
Рай, а чи вічне життя?
Добавить комментарий к стихотворению "У світі злоби й неспокою":

Обязательные поля помечены *