Господь сказав

Автор: Любов Омельчук

Господь сказав – й Слова Його
Завжди лишаються незмінні.
Ми їх виконувать повинні,
Аби уникнути пригод.

Господь сказав, та сто разів
Готові ми перепитати,
Щоб трохи вигоди дістати,
Щоб менше мати мозолів.

Господь сказав, а ми, сини,
Святу неквапно чиним волю,
Сюрприз чекаємо від долі –
Щоб думку Бог Свою змінив.

Як той пророк, що у Бет-Ел
Прийшов звістить Господнє Слово,
Прийняв людську за Божу мову
Й сплатив життям своїм за те.

В сюрприз повірив. Їв і пив,
Бо довгий шлях здолав, стомився,
Тому обман не роздивився
Й наказ Творця переступив.

Не вірмо голосу людей!
Нам Боже Слово є знаменом,
І нам відомо достеменно,
Куди непослух приведе.

Бо люди, журячись лиш тим,
Чи ми насправді Божі діти,
Нам будуть в очі говорити
Неправду іменем Святим.

А потім будуть день при дні
В чеканні осторонь стояти
І будуть пильно придивлятись,
Чи Бог скарає нас чи ні.

Господь сказав – й Слова Його
Завжди лишаються незмінні.
Ми їх виконувать повинні,
Аби уникнути пригод.

Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові.
1 Цар. 13:26
Добавить комментарий к стихотворению "Господь сказав":

Обязательные поля помечены *