Марія Звірід - Заховай мене у долонях

Заховай мене у долонях

Заховай мене у долонях

Доторкнися до мого серця,
Заховай у Своїх долонях,
Пригорни Ти його до Себе,
Як малесеньке пташеня…

І на дотик воно озветься,
Бо навколо негода стогне,
Заспокоєння тільки в Тебе,
Мій Ісусе, з Тобою я.

І вгамується дужий вітер,
Синьооке всміхнеться небо,
Розгойдає веселку щастя,
Подарує пречисту даль,
Знов полине воно над світом,
Бо єдиного серцю треба —
Тільки волі Твоїй віддаться,
Ти розвієш гірку печаль.

Заховай мене у долонях,
Дай забути світу марноту.
Дай зігрітись від дощів холодних.
І відчути серцем теплоту.
Ти, мій Боже, Ти — моя надія,
Ти — веселка радості моя.
І душа моя про щастя мріє,
Як Тебе побачу в небі я…
https://holypoem.com/11528
@holypoem

добавил: Влад Фонки 830 читателей

Похожие стихи

Хто більше любить
Марія Звірід
755
Серце Бога
Марія Звірід
1521
Великдень
Марія Звірід
245
830
Остання вечеря
Марія Звірід
128
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 134
Гостей: 133
Пользователей: 1

Владимир Евангельский