Lyubov Dulya (Shewchik) - В руках у Майстра

В руках у Майстра

В руках у Майстра

В РУКАХ У МАЙСТРА 
В руках у Майстра дерево стогнало:
«Не ріж, прошу, навіщо постругав?
Невже в тебе жалю уже не стало?
Як боляче мені, якби Ти знав ...»

Невтомні ж руки вміло вирізали
Деталі, в мріях досягти мети...
В стражданнях дошка плакала й благала:
«О, любий Майстру, досить!.. Відпусти!»

«Терпи... - Його вуста прошепотіли,-
Творю шедевр із тебе - просто вір!»
Вона ж від болю тільки серцем мліла...
Стогнала, як в смертельних ранах звір.

Різці уміло деку вирізали,
Голівку, гриф, завиток і кілки.
Тепер у Нього на столі лежали
Деталі - справа Скрипника руки.

Узявши клей, Він з’єднував частини,
Став гнути їх, - почувся знову плач:..
«Ох, я загину, в розпачі загину,
Невже заручник я своїх невдач?»

Не дорікав, не сперечався Скрипник,
Знав - труд Його оправданий сповна...
І диво - у руках чудова скрипка
Тепер лежить вже, не деревина.

На місце влаштував кілочки вміло,
Тендітні струни вдало підтягнув...
Як в дзеркалі відбиток свій узріла -
Завмерла скрипка: «Що це? Не збагну!

Невже це правда!? Недаремні муки!
Позаду мої сльози, плач і сум !
О, добрий Майстру! Вмілі Твої руки
Зробили дивовижну цю красу !

В руках у скрипаля лунати буде,
Мелодія, що інших надихне,
Надіюсь, свої муки я забуду
Відчувши у цих звуках неземне.»

Скрипаль взяв скрипку, струн торкнувсь тендітних,
Повів смичком - і пісня полилась,
Щаслива скрипка, з трепетом раділа,
Хоч праця нелегка - та все ж вдалась!

«О любий Майстру!!! Ти прекрасний, добрий!
Якби я знала, результат трудів,
Мовчала б зразу, терплячи хоробро,
Бож Ти мене потішити хотів.»

Слух пестила мелодія чарівна,
Співала скрипка, тішилась сама...
Як це прекрасно все таки, як дивно!
І тихо шепотіла : не дарма...

...……………….....
Ні, не дарма печаль в душі й тривоги
Заснути часом не дають вночі,
Ми з болями йдемо до перемоги,
Тягар свій через прірву несучи.

А руки Майстра трудяться над нами,
Виточують з нас цінне, неземне,
Та в горі ми вмиваємось сльозами,
Забувши, що дочасне промине.

І чути стогін, нарікання часто, ...
У розпачі благаємо! «Полиш!»
Але Господь, як справедливий Майстер,
Не кине справу, через болі лиш...

Він сам терпів, і нас навчить терпінню,
Коли в стражданнях творить чудеса,
А потім ми, дивуючись умінню
Творця чудес, промовимо: краса!

І дякувати хочеться безмежно,
Народжується пісня на устах,
Труд звершений чудово й обережно
Біль проганяє й ненависний страх.

Довіримось від всього серця Богу,
Хоча пече в душі вогонь страждань,
Тож знаймо твердо - буде перемога!
Нема шедеврів без випробувань.

Замінить радість біль наш і розпуку,
Мелодія лунатиме в душі,
Бо дивні й неповторні Майстра руки,
Нам нами труд звершають у тиші.
~ДЛВ~
https://holypoem.com/10715
@holypoem

добавил: Lyubov Dulya (Shewchik) 1802 читателя

Похожие стихи

459
Урок добра
Lyubov Dulya (Shewchik)
1232
Сынишке
Lyubov Dulya (Shewchik)
560
Ты за меня страдал
Lyubov Dulya (Shewchik)
836
Новорічна пісня
Lyubov Dulya (Shewchik)
650
Будь послушным
Lyubov Dulya (Shewchik)
2473
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 426
Гостей: 424
Пользователей: 2

Блюменштейн , Роза Тейвальд