Я пiлiгрiм у земнiй краiнi

Автор: Мира Губенко


Я тимчасово тут, у цiй земнiй краiнi,
Де швидкоплиннi днi, е радiсть в них, е й сум,
Iти шляхом вузьким менi, як пiлiгрiму,
Потрiбно, щоб узрiть красу небес святу.

На цей единий путь, який веде у вiчнiсть,
Одразу не ступить, коли душа в грiхах,
Хоч недалеко вiн, та я чомусь, як бiльшiсть,
Не бачила його, по iнших йшла стежках.

Серед скитань моiх завжди iшов зi мною
Той, Хто у серце стукав й до Себе призивав,
I в час мольби й страждань Вiн милiстю Своею
Мене простив й спасiння i радiсть дарував.

Iсус Христос менi вiдкрив у небо дверi,
Й лиш Вiн життя дорогу показав,
Лиш з Ним Одним дiйду я до вiчноi оселi,
Де спокiй дасть Господь, як Вiн i обiцяв.

Але тепер чекае попереду чимало
Спокус на цiм путi й камiння перешкод,
Та поглядом в майбутне я вiру тверду маю:
Мене за руку взявши, не залишить Господь.

I впевнена: мене Вiн зможе укрiпити,
I свiтлом Слова путь мiй освiтить,
Як сил моiх не стане-. не дасть Вiн ослабiти,
I до кiнця поможе путь звершить.

25 ноября, 2011г.
Добавить комментарий к стихотворению "Я пiлiгрiм у земнiй краiнi":

Обязательные поля помечены *