Людина грішна і недосконала

Автор: Яніка


Людина грішна і недосконала,
Та ти люби її таку як є.
І не зважай на зле,
То все омана,
Бо ж у душі її те боже світло є,
Що кожного на світі просвітило,
Коли прийшли ми в світ із небуття.
Вона прекрасна, дивна, незбагненна.
Хоч зранене гріхом та все ж отця дитя.
Ти не дивись, що одяг її брудний.
Ісус омиє кров’ю з усіх плям.
Лиш благодать Його прийняти схоче
Змінивши напрямок дороги каяттям.
Добавить комментарий к стихотворению "Людина грішна і недосконала":

Обязательные поля помечены *